ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату ІНДАПАМІД-РАТІОФАРМ SR (Indapamid-ratiopharm® SR) Склад: діюча речовина: 1 таблетка містить 1,5 мг індапаміду; допоміжні речовини: лактози моногідрат, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гліцерин, титану діоксид (Е 171). Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії. Фармакотерапевтична група. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Код АТС С03В А11. Клінічні характеристики. Показання. Первинна ессенціальна гіпертензія. Протипоказання. – Підвищена чутливість до індапаміду або сульфаніламідів та/або до будь-якої з допоміжних речовин препарату; – виражена ниркова недостатність; – тяжкі захворювання печінки та печінкова енцефалопатія; – гіпокаліємія; – вагітність та період годування груддю; – дитячий вік; – гострі порушення мозкового кровообігу, декомпенсований цукровий діабет з кетоацидозом. Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо, запиваючи рідиною. Дорослі та пацієнти літнього віку: призначають по 1 таблетці 1 раз на добу, переважно вранці. Максимальна добова доза – 1 таблетка (1,5 мг). Тривалість лікування визначається індивідуально. Побічні реакції. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, блювання, запор або діарея, сухість у роті; в поодиноких випадках – панкреатит, у пацієнтів з печінковою недостатністю – печінкова енцефалопатія. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко розвиваються гематологічні порушення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична або апластична анемія. Можливий розвиток гіпокаліємії (особливо у пацієнтів групи ризику); гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією і дегідратацією з можливим розвитком ортостатичної гіпотензії. Одночасна сполучена втрата іонів хлору може призвести до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу. Можливі гіперурикемія і гіперглікемія, дуже рідко відмічається гіперкальціємія. Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, астенія, парестезія. Порушення з боку імунної системи: можливі реакції гіперчутливості (макулопапульозні висипи, пурпура, загострення системного червоного вовчака). Порушення з боку серцево-судинної системи: дуже рідко – аритмія, ортостатична гіпотензія. Передозування. Можливі симптоми передозування, обумовлені порушеннями водно-електролітного балансу, які клінічно проявляються нудотою, блюванням, артеріальною гіпотензією, запамороченням, сонливістю, поліурією, олігурією або анурією (внаслідок гіповолемії). Перша допомога полягає у швидкій елімінації застосованого препарату (промивання шлунка, введення активованого вугілля) з наступною регідратаційною терапією і корекцією електролітних порушень в умовах стаціонару. Терапія симптоматична. Застосування у період вагітності або годування груддю. Індапамід-ратіофарм SR не слід застосовувати у період вагітності і годування груддю. Діти. Дослідження щодо ефективності і безпеки застосування препарату у дітей віком до 18 років не проводились, тому Індапамід-ратіофарм SR не рекомендований для лікування пацієнтів цієї вікової категорії. Особливості застосування. До початку лікування та в період застосування препарату слід контролювати рівень калію, натрію, кальцію та глюкози в плазмі крові, проводити моніторинг функції нирок (рівень креатиніну та сечовини в плазмі крові), ЕКГ-контроль, особливо при порушеннях водно-електролітного балансу, при подагрі, цукровому діабеті, печінковій або нирковій недостатності, у пацієнтів літнього віку. При гіпокаліємії (менше 3,4 ммоль/л) існує ризик розвитку небезпечних аритмій, підвищується токсичність серцевих глікозидів. Таким хворим слід частіше проводити контроль рівня калію в сироватці крові і коригувати його, особливо у пацієнтів груп ризику (в осіб літнього віку, при незбалансованому харчуванні, у хворих з цирозом печінки, захворюваннями вінцевих артерій, серцевій недостатності, при подовженні QT інтервалу на ЕКГ). Можливий розвиток гіперурикемії сприяє виникненню нападів подагри. Застосування препарату у спортсменів може спричинити позитивну реакцію під час допінг-контролю. Препарат не рекомендується призначати дітям. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Індапамід-ратіофарм SR не порушує психомоторних реакцій; може впливати на здатність керувати транспортними засобами і працювати з небезпечними механізмами тільки у випадку різкого зниження артеріального тиску. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не рекомендується одночасне застосування з Індапамідом-ратіофарм SR таких препаратів: - солей літію (можливе підвищення концентрації літію в сироватці крові з розвитком токсичних проявів); у разі необхідності призначення такої комбінації слід контролювати рівень літію в сироватці крові); - астемізолу, бепридилу, еритроміцину, галофантрину, пентамідину, сультоприду, терфенадину, вінкаміну (можливе підвищення ризику розвитку тріпотіння/мерехтіння шлуночків, особливо за наявності гіпокаліємії, брадикардії або подовження QT інтервалу). З обережністю слід застосовувати одночасно з Індапамідом-ратіофарм SR такі препарати: нестероїдні протизапальні засоби для системного застосування, в тому числі саліцилати у високих дозах (можливий розвиток гострої ниркової недостатності у пацієнтів з дегідратацією; необхідно контролювати функцію нирок і провести регідратацію); - препарати, що знижують рівень калію в крові – амфотерицин при внутрішньовенному введенні, глюко- і мінералокортикоїди (при пероральному застосуванні); - тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють перистальтику (підвищують ризик розвитку гіпокаліємії); - глюкокортикостероїди, тетракозактид (можливе зниження антигіпертензивного ефекту в результаті затримки в організмі води і натрію); - серцеві глікозиди (гіпокаліємія підвищує ризик розвитку токсичних ефектів наперстянки); - калійзберігаючі діуретики – амілорид, триамтерен, спіронолактон (можливість розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з нирковою недостатністю); - інгібітори АПФ (можливий розвиток раптової артеріальної гіпотензії або ниркової недостатності внаслідок гіпонатріємії у пацієнтів з дегідратацією, рекомендується перервати застосування діуретика за 3 дні до призначення інгібіторів АПФ, в подальшому, за необхідності, застосування діуретика відновлюють); - антиаритмічні препарати – хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, бретелій тозилат, соталол і аміодарон (підвищується ризик розвитку пароксизмів тріпотіння-мерехтіння шлуночків, особливо за наявності гіпокаліємії або подовження QT інтервалу); - метформін (ризик розвитку молочнокислого ацидозу внаслідок розвитку ниркової недостатності); - йодовмісні контрастні речовини (при дегідратації, спричиненій застосуванням діуретиків, підвищується ризик розвитку гострої ниркової недостатності; слід відновити водно-електролітний баланс до введення контрасту); - трициклічні антидепресанти (підсилюють гіпотензивний ефект і підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії); - солі кальцію (ризик розвитку гіперкальціємії), циклоспорин (підвищення рівня креатиніну в сироватці крові): - естрогени (за рахунок затримки рідини в організмі можливе послаблення гіпотензивної дії препарату). Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Індапамід – діуретик, антигіпертензивний засіб. За хімічною структурою є сульфаніламідним похідним з індольним кільцем. За фармакологічними властивостями подібний до тіазидних діуретиків. За рахунок складного механізму дії Індапамід-ратіофарм SR чинить гіпотензивну дію і не виявляє вираженого діуретичного ефекту. Дія відбувається на рівні нирок і судин. На рівні нирок індапамід збільшує екскрецію іонів натрію і хлору з сечею, і меншою мірою – виведення калію і магнію, що сприяє незначному підвищенню діурезу. Дія індапаміду на судинну стінку обумовлена її високою ліофільністю. Індапамід змінює трансмембранний потік іонів (переважно кальцію), зменшує чутливість судинної стінки до адреналіну і стимулює синтез речовин, що мають вазодилатаційну активність – простагландин Е2 і простагландин l2. Це призводить до розширення артеріол, знижує загальний периферійний судинний і артеріальний тиск. Індапамід-ратіофарм SR зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, не впливає на обмін ліпідів та вуглеводний обмін (у тому числі у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом), зменшує вираженість мікроальбумінурії. Антигіпертензивна дія препарату зберігається у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. При призначенні в дозі більше 1,5 мг антигіпертензивний ефект препарату не посилюється, тоді як вірогідність розвитку побічних ефектів підвищується. Фармакокінетика. Абсорбція. Індапамід швидко і повністю всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація в сироватці крові після одноразового прийому досягається приблизно через 12 годин. При повторних прийомах коливання концентрації препарату в плазмі між двома послідовними прийомами зменшується. Розподіл. Рівноважний стан досягається через 7 днів від початку лікування. З білками плазми крові зв’язується 79 % індапаміду. Рівномірно розподіляється у всіх тканинах організму. Метаболізм. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виведення. Період напіввиведення в середньому становить 18 годин (14 – 24 години). Приблизно 70 % індапаміду виводиться з сечею, 22 % – з калом. Фармакокінетика препарату не змінюється у хворих з нирковою недостатністю. У пацієнтів з печінковою недостатністю застосування тіазидних і тіазидоподібних діуретиків може спричинити розвиток печінкової енцефалопатії. Фармацевтичні характеристики. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, двоопуклі, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору. Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. Меркле ГмбХ, Німеччина. Заявник. ратіофарм ГмбХ, Німеччина. Місцезнаходження. Виробник: Меркле ГмбХ, вул. Людвіга Меркле 3, 89143, Блаубойрен, Німеччина. Заявник: ратіофарм ГмбХ, вул. Граф-Арко, 3, 89079, Ульм, Німеччина.