Препарат має аналгетичну, жарознижувальну, протизапальну, спазмолітичну, седативну дію. Пенталгін-ФС - комбінований препарат, який поєднує властивості активних інгредієнтів. Метамізол натрію та парацетамол – препарати групи ненаркотичних аналгетиків, мають виражену протизапальну, жарознижувальну дію, аналгетичну активність.

Внимание!!!
Информация о данном препарате на нашем сайте представлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Перед приобретением или использованием препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с оригинальной инструкцией производителя, которая прилагается к упаковке препарата. Напоминаем!!! Только врач может назначать препараты, а также определять дозы и способы их применения! 
САМОЛЕЧЕНИЕ МОЖЕТ БЫТЬ ВРЕДНЫМ ДЛЯ ВАШЕГО ЗДОРОВЬЯ!

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Пенталгін-ФС
(Pentalgin-PS)

Склад лікарського засобу: діючі речовини: парацетамол, метамізол натрію (анальгін), кофеїн, фенобарбітал, кодеїну фосфат; 1 таблетка містить: парацетамолу - 300 мг, метамізолу натрію (анальгіну) – 300 мг, кофеїну – 50 мг, фенобарбіталу – 10 мг, кодеїну фосфату – 8 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, кислота стеаринова, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки. Таблетки круглої форми, з пласкою поверхнею, білого або жовтувато-білого кольору, з рискою.

Назва і місцезнаходження виробника. ТОВ «Фарма Старт». Україна, 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Метамізол натрію в комбінації з психотропними препаратами. Код АТС N02B B72.

Фармакологічні властивості. Препарат має аналгетичну, жарознижувальну, протизапальну, спазмолітичну, седативну дію. Пенталгін-ФС - комбінований препарат, який поєднує властивості активних інгредієнтів. Метамізол натрію та парацетамол – препарати групи ненаркотичних аналгетиків, мають виражену протизапальну, жарознижувальну дію, аналгетичну активність. Кодеїну фосфат посилює дію ненаркотичних аналгетиків (блокує опіатні рецептори, стимулює антиноцицептинову систему та змінює емоційне сприйняття болю). Кофеїн спричиняє розширення кровоносних судин скелетних м’язів, головного мозку, серця, нирок; підвищує розумову та фізичну працездатність, сприяє усуненню втоми та сонливості; підвищує артеріальний тиск при гіпотензії; збільшує проникність гістогематичних бар’єрів та підвищує біодоступність ненаркотичних аналгетиків, що сприяє посиленню терапевтичного ефекту. Фенобарбітал має седативну дію. Кінетика комбінованого Пенталгіну-ФС не вивчалась.

Показання для застосування. Помірно виражений больовий синдром різного генезу: головний біль, зубний біль, невралгії, міалгії, артралгії, дисменорея; як жарознижувальний засіб при пропасних станах різної етіології.

Протипоказання. Пенталгін-ФС протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, виражених порушеннях функції печінки та/або нирок, виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, вродженій гіпербілірубінемії, легеневій недостатності, станах, що супроводжуються пригніченням дихання, бронхіальній астмі у фазі загострення, при захворюваннях крові, аритмії, гострому інфаркті міокарда, артеріальній гіпертензії, підвищеному внутрішньочерепному тиску, черепно-мозкових травмах; глаукомі, міастенії, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, медикаментозній і наркотичній залежності, порфірії, при вагітності та в період годування груддю. Не призначають препарат дітям до 12 років. Належні заходи безпеки при застосуванні. Перед початком лікування порадьтеся з лікарем! Через можливість розвитку звикання (послаблення аналгетичного ефекту) і формування лікарської залежності від таких компонентів, як кодеїн і фенобарбітал, не слід призначати препарат тривалими курсами (більше 5 днів). Застосування рекомендованих вище доз препарату та вживання алкоголю під час лікування Пенталгіном-ФС може призвести до порушень функції печінки. При тривалому застосуванні (більше 1 тижня) потрібен періодичний контроль периферичної крові та функції печінки. Не рекомендується одночасно з Пенталгіном-ФС приймати інші препарати, що містять парацетамол і/або метамізол натрію. З обережністю призначають пацієнтам з порушенням функцій нирок і/або печінки; з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки в стадії ремісії; цукровим діабетом, людям літнього віку; при депресивних станах. У хворих на атопічну бронхіальну астму, поліноз, існує підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості. Препарат може змінювати результати допінг-контролю спортсменів. Утруднює встановлення діагнозу при гострому абдомінальному больовому синдромі. Неконтрольоване тривале застосування препарату може провокувати у чоловіків розвиток порушень ерекції. Під час прийому препарату слід уникати вживання спиртних напоїв. Особливі застереження. Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності та годування груддю Пенталгін-ФС протипоказаний. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Прийом Пенталгіну-ФС може утруднювати виконання роботи, яка потребує високої швидкості психічних та фізичних реакцій (керування автотранспортом, роботі з механізмами, приладами тощо). Діти. Препарат не призначають дітям віком до 12 років. Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо. Дорослі та діти від 12 років при нетривалому больовому синдромі Пенталгін-ФС застосовують одноразово по 1 таблетці. При тривалому больовому синдромі (невралгії, артралгії, міалгії), при пропасних станах призначають по 1 таблетці 3 рази на добу. Тривалість терапії, як правило, не повинна перевищувати 5 діб як знеболювальний засіб та 3 діб як жарознижувальний засіб. Максимальна добова доза – 6 таблеток.

Передозування. Передозування, як правило, обумовлено дією парацетамолу і проявляється блідістю шкіри, анорексією, нудотою, блюванням, болем у животі, гепатонекрозом, підвищенням активності печінкових трансаміназ, збільшенням протромбінового індексу. Симптоми ураження печінки спостерігаються через 12 - 48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози і метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії з розладом свідомості, в окремих випадках – з летальним кінцем. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвиватися навіть за відсутності тяжкого ураження нирок. Відмічалась також серцева аритмія. Ураження печінки у дорослих можливе при прийомі 10 г і більше парацетамолу, і у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. Також може спостерігатися підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, розлад свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми. Симптомами передозування фенобарбіталу є атаксія, ністагм, пригнічення дихання, головний біль, тахікардія, слабкість, зниження артеріального тиску, і порушення серцевої діяльності. Високі дози препарату можуть спричиняти зниження температури тіла, уповільнення пульсу, зменшення діурезу, судинний колапс, призвести до коматозного стану. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія, направлена на підтримку життєво важливих функцій організму; при можливості – гемодіаліз. Антидот парацетамолу – ацетилцистеїн і метіонін. Застосування метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно є ефективним впродовж 48 годин після передозування. За необхідності застосовують альфа-адреноблокатори. Необхідно також вжити загально-підтримуючі заходи. Побічні ефекти. При одноразовому прийомі зрідка виникають алергічні реакції у вигляді шкірного висипу. При тривалому застосуванні в окремих хворих можливі: - з боку травного тракту: нудота, сухість в роті, дискомфорт та біль в епігастрії, запор, блювання; гіперсалівація, зниження апетиту, гепатотоксична симптоматика - з боку системи кровотворення: лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, геморагічний синдром, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія (у хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), при довготривалому застосуванні високих доз може розвинутись апластична анемія, мегалобластична анемія; - з боку імунної системи: в поодиноких випадках ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; - з боку центральної нервової системи: запаморочення, сінкопальні стани, сонливість, порушення сну, тремор, атаксія, відчуття поколювання в кінцівках, шум у вухах, зниження швидкості психомоторних реакцій і концентрації уваги, гіперкінез (у дітей), психомоторне збудження, тривога, в окремих випадках сплутаність свідомості, депресивні стани, галюцинації; - з боку органів зору: ністагм, порушення зору і акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску; - з боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія, біль у серці; - з боку сечовидільної системи: при застосуванні високих доз – гостра ниркова недостатність, можливі прояви нефротоксичності (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), порушення сечовипускання. Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, підвищення тонусу бронхів. Інші: астенія, посилення потовиділення, задишка, дефіцит фолатів, гіпоглікемія, синдром відміни. При появі небажаних ефектів хворому слід порадитися з лікарем щодо подальшого застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні Пенталгіну-ФС та засобів, що чинять пригнічувальну дію на ЦНС, можливе збільшення вираженого седативного ефекту та пригнічувальної дії на дихальний центр. Одночасне застосування Пенталгіну-ФС з хлорпромазином або фенотіазином може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Препарат знижує концентрацію циклоспорину в плазмі крові. Тривале застосування протисудомних препаратів може зменшити активність парацетамолу. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує активність діуретиків. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений тривалим регулярним застосуванням парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Фенобарбітал, що входить до складу препарату, є індуктором мікросомальних ферментів печінки, і тому може прискорювати кліренс лікарських засобів, які метаболізуються в печінці. Кодеїн при одночасному застосуванні з етанолом посилює його психотропні ефекти. Метамізол, витісняючи із зв’язку з білком пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їх активність. Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для внутрішнього застосування, алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність. Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні замінники не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом. Одночасне застосування препарату з етанолом та препаратами, що його містять, значно підвищує ризик порушення функції печінки через посилення гепатотоксичної дії.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній пачці.

Категорія відпуску. Без рецепта.